Main Town Hall

Gdańsk, Poland

The main headquarters of the Gdańsk History Museum is a Gothic-Renaissance Main Town Hall, dominating the panorama of the Royal Route – the most representative route of the listed part of the city. The origins of the Town Hall, which from the very beginning was the seat of the authorities of the main Gdańsk area, from the 14th century referred to as the Main City, go back to the early Middle Ages. From the mid-15th century it became the centre of power for the entire area located on the Motława river. It served this function for a few centuries, and throughout this time was the main municipal building.

The exact date of the creation of the building is unknown. According to 17th century Gdansk chronicler, Stephan Graua, the construction of the Town Hall was started in the spring of 1327 and completed in December 1336. The Gdańsk chronicler did not however provide the source of this information. In the 14th century the Town Hall was probably a small one-storey building constructed as a frame structure from bricks and wood.

The accounting books from 1379 – 1382 contain information on the expenditures on building materials and works carried out in the Town Hall by the bricklayer Heinrich Ungeradin. The works concerned the reconstruction and extension of the building to the west. The next extension of the building was carried out from 1454 – 1457. In 1457 Gdansk was visited by the Polish king, Casimir Jagiellon. In the enlarged and renovated Main Town Hall, the Polish ruler added the crown to the Gdańsk coat of arms as visible evidence of recognising it as a royal city.

The general development of the city and the enlargement of the city’s local government by King Sigismund I the Old in 1526 by adding a third chamber (the first one formed the Council, the second the Board) for the representation of the merchants and guilds, brought about further extension of the building. The building in its current size was not able to fulfil its regular and occasional functions (it accommodated the Mayor’s office; the City Council and the court held their meetings in the building; it was the seat of the burgrave, who was the representative of the Polish king in the city; and in addition it was a meeting place of the Third Chamber). Around 1537 the construction of a two-storey high annex started around the internal courtyard in the place of the former inn.

On October 3, 1556 a hazardous fire broke out in the Town Hall. Repair of the damage took several years and initiated the reconstruction of the building in the Renaissance style. First, from 1559 – 1560 a new glamorous cupola for the tower was constructed and on its spire a gold covered statue of the then Polish king, Sigismund II August, was installed in 1561. A set of 14 chime bells, called a carillon, was installed inside the cupola.

The Gdańsk merchants were becoming increasingly rich on trade and strived to accentuate the city’s position by giving appropriate splendour to the interior of the Town Hall. At the end of the 16th and beginning of the 17th century, this interior was decorated by artists of the golden age of Gdańsk arts, including such masters as: Izaak van den Block, Hans Vredeman de Vries, Willem van der Meer, Anton Moeller and Szymon Herle. Overall administration of the works was managed by Dutchman, Anton van Obberghen, who at the time held the position of town builder.

The first floor became the most representative storey. It accommodated the most important rooms of the Town Hall – the Great Council Hall, also called the Red Hall, and the Great Wety Hall, from the 19th century called the White Hall. Beautiful rooms were also created inside the annex, to which two wings (northern and eastern) were added in the 16th century, which include the Small Council Hall (also called the Winter Hall) and the Small Wety Court Hall (the Fireplace Hall). The annex and the side wings formed a rectangular internal courtyard.

The seizure of Gdańsk by Prussia under the second partition of Poland brought about changes to the city’s government system. This was also reflected in the new functional layout of the Town Hall, as in the creation of the Mayor’s office in the former Town Cash Office Hall.

This valuable monument was badly damaged during World War II. In March 1945 fire destroyed the cupola of the tower, while the wooden ceilings and the walls were damaged by bombs and gunfire. The saved fragments of the walls were so weak that even an ordinary storm could be disastrous. According to preliminary arrangements, the building was not fit for reconstruction and was classified for demolition. However in the end the building survived.

Reconstruction of the town hall, started in 1946, was a difficult project and is regarded as one of the outstanding Polish post-war conservation achievements. After extensive bricklaying-conservation work, on 2 April 1970, the reconstructed town hall was commissioned to accommodate the Gdańsk Historical Museum, which since 2000 has been the Gdańsk History Museum.



Your name

Markoo said 6 years ago
Main Town Hall makes a really big impression. With In Gdansk you will find many such climatic places and certainly one of them is a restaurant Szafarnia 10, located on the Marina. There you can eat not only delicious fish and seafood, but also admire Moltawa River, fron the glass part of the building.


Długa 46, Gdańsk, Poland
See all sites in Gdańsk


Founded: 14th century
Category: Palaces, manors and town halls in Poland


5/5 (based on Google user reviews)

User Reviews

Михаил Смирнов (3 years ago)
Коли була побудована перша ратуша — невідомо. Однак уже в 1308 році тевтонські лицарі зруйнували будівлю ратуші, яка була на цьому місці. Найдавніші фрагменти ратуші, які збереглися, датуються від 1327 до 1336 року. Коли у 1346 році Любекське право було замінене на Кульмське право, за яким судова влада (Міська лава) була відокремлена від міської влади (Міської ради), виникла потреба у двох окремих залах для двох установ. Тому в 1357 році на місці сучасної була побудована невелика ратуша. З розвитком міста, у 1379—1382 рр. на тому ж місці, майстром-каменярем Генріхом Унґерадіном була побудована двоповерхова цегляна будівля. Будівля ратуші неодноразово перебудовувалася також у XV та XVI століттях. У 1454—1457 рр. за короля Казимира IV, сина Владислава II Ягайла, ратушу розширили, а в 1486—1488 рр. йшло будівництво вежі міської ратуші. У 1492 році вежу завершив Михайло Енкінгер, однак у 1494 році вона згоріла. 3 жовтня 1556 р в ратуші знову вибухнула пожежа, для ліквідації її наслідків потрібно було декілька років. Будівлю реконструювали в стилі епохи Відродження. У місті розвивалася торгівля, і багачі, прагнучи підкреслити значимість міста, прикрашали інтер'єри ратуші. Над оздобленням її залів протягом XVI та на початку XVIІ ст. працювали найкращі майстри та художники золотого віку у мистецтві Гданська: Ісак ван ден Блок (Izaak van den Blocke, 1572—1626), Віллем ван дер Меєр (Willem van der Meer), Антон Мюллер (Anton Möller, 1563—1611). У 1559—1560 роках зробили новий великий шпиль, а в 1561 на шпилі встановили позолочену статую тодішнього польського короля Сигізмунда II Августа. У вежі ратуші розмістили 14 дзвонів — карильйон.[3] Побудована в XIV столітті готично-ренесансна будівля ратуші, де розміщувався уряд міста, була розширена і реконструйована протягом наступних чотирьох століть, ставши окрасою міста. З кінця XVI століття найважливішими і найрозкішніше оздобленими в ратуші стають два приміщення першого поверху: Червона зала (Літня) та Біла зала. В цих залах до 1921 р. засідали представники влади міста. Червона зала багато оздоблена ліпниною, зі стелею, прикрашеною 25 картинами роботи Ісака ван ден Блока. Біла зала, де колись відбулося засідання міського суду, одержала свою назву за колір своїх стін від часу реконструкції в 1841—1842 роках. Це приміщення було також тронною залою під час перебування в Гданську польських королів. Сьогодні, зала прикрашена копіями портретів польських королів. Під час Другої світової війни історична пам'ятка дуже постраждала від куль і бомб. У 1942 році картини зі стелі Червоної зали були демонтовані і це врятувало їх від повного знищення. У березні 1945 року пожежа знищила вежу і дерев'яні перекриття ратуші. Здавалося, що будівлю уже неможливо відновити і її треба розібрати. Однак, архітектори розробили складний проект реконструкції та консервації, який врятував ратушу від повного знесення та повернув будівлі її колишню славу. (Вікіпедія)
Eliza S (4 years ago)
Dokładna data budowy Ratusza nie jest znana. Wiadomo, że ratusz został zniszczony przez Krzyżaków w 1308 r., a normalne życie rozpoczął w Gdańsku wraz z nadaniem pełnego prawa chełmińskiego w 1378 r. przez mistrza krzyżackiego Winricha von Kniprode. Pierwsza faza budowy obecnego Ratusza została zrealizowana w latach 1379-1382. Kolejna faza rozbudowy dokonała się w latach 1454-1457 i związana była z przybyciem do Gdańska króla Kazimierza Jagiellończyka. On potwierdzając dotychczasowe przywileje miasta, dodał do jego herbu koronę. 3 października 1556 r. wybuchł w Ratuszu groźny pożar, co zapoczątkowało jego przebudowę w styl renesansowy. W 1561 r. na iglicy wieży umieszczono złocony posąg Zygmunta II Augusta. Od końca XVI w. reprezentacyjną kondygnacją stało się pierwsze piętro, mieszczące najważniejsze sale Ratusza - Wielką Salę Rady (zwaną też Salą Czerwoną lub Letnią) ze stropem ozdobionym 25 obrazami autorstwa Izaaka van den Blocka i Wielką Salę Wety, nazywaną także od czasu przebudowy w latach 1841-1842 - od białego koloru sklepienia - Salą Białą. Po zniszczeniach II wojny światowej, po wielu pracach muratorsko-konserwatorskich 2 kwietnia 1970 r. odbudowany Ratusz przekazano na siedzibę główną Muzeum Historii Miasta Gdańska, obecnie Muzeum Historycznego Miasta Gdańska.
Anna J (4 years ago)
Обязательно стоит посетить. Внутри очень красиво. Также в ратуше находится достаточно интересный музей, а также можно полнятся на смотровую площадку. Билеты в музей и на башню оплачиваются отдельно. Башня открыта только в хорошую погоду
T.N (4 years ago)
The old city hall of Gdańsk, in northern Poland.
Mariusz Boduch (4 years ago)
Powered by Google

Featured Historic Landmarks, Sites & Buildings

Historic Site of the week

Broch of Gurness

The Broch of Gurness is an Iron Age broch village. Settlement here began sometime between 500 and 200 BC. At the centre of the settlement is a stone tower or broch, which once probably reached a height of around 10 metres. Its interior is divided into sections by upright slabs. The tower features two skins of drystone walls, with stone-floored galleries in between. These are accessed by steps. Stone ledges suggest that there was once an upper storey with a timber floor. The roof would have been thatched, surrounded by a wall walk linked by stairs to the ground floor. The broch features two hearths and a subterranean stone cistern with steps leading down into it. It is thought to have some religious significance, relating to an Iron Age cult of the underground.

The remains of the central tower are up to 3.6 metres high, and the stone walls are up to 4.1 metres thick. The tower was likely inhabited by the principal family or clan of the area but also served as a last resort for the village in case of an attack.

The broch continued to be inhabited while it began to collapse and the original structures were altered. The cistern was filled in and the interior was repartitioned. The ruin visible today reflects this secondary phase of the broch's use.

The site is surrounded by three ditches cut out of the rock with stone ramparts, encircling an area of around 45 metres diameter. The remains of numerous small stone dwellings with small yards and sheds can be found between the inner ditch and the tower. These were built after the tower, but were a part of the settlement's initial conception. A 'main street' connects the outer entrance to the broch. The settlement is the best-preserved of all broch villages.

Pieces of a Roman amphora dating to before 60 AD were found here, lending weight to the record that a 'King of Orkney' submitted to Emperor Claudius at Colchester in 43 AD.

At some point after 100 AD the broch was abandoned and the ditches filled in. It is thought that settlement at the broch continued into the 5th century AD, the period known as Pictish times. By that time the broch was not used anymore and some of its stones were reused to build smaller dwellings on top of the earlier buildings. Until about the 8th century, the site was just a single farmstead.

In the 9th century, a Norse woman was buried at the site in a stone-lined grave with two bronze brooches and a sickle and knife made from iron. Other finds suggest that Norse men were buried here too.